-
1 проясниться
выпагадзіцца; заяснець; праяснець; праясьнець* * *I (проя́сниться)совер. разг.1) праясніцца, праяснець2) безл. праясніцца, праяснець, выясніцца, распагодзіцца— сёння праяснілася (праяснела, выяснілася, распагодзілася)II (проясни́ться)совер.2) (о лице, взоре, сознании и т.п.) праясніцца, праяснець -
2 прояснеть
I (проя́снеть)совер.1) праяснець, праясніцца2) безл. праяснець, праясніцца, выясніцца, распагодзіцца— на дварэ праяснела (праяснілася, выяснілася, распагодзілася)II (проясне́ть)совер. праяснець, праясніцца -
3 измениться
-
4 установиться
* * *1) (определиться, наступить) устанавіцца -
5 явиться
* * *совер.1) (появиться) з'явіцца, паявіцца2) (возникнуть) з'явіцца, паявіцца, узнікнуць— з'явілася (паявілася, узнікла) новая думка4) (случиться, представиться) трапіццаесли явится возможность…
— калі трапіцца магчымасць… -
6 впиться
* * *I совер.1) упіцца, прысмактацца2) (врезаться) урэзацца, уесціся(воткнуться) уваткнуцца, убіцца, улезці— шпілька ўваткнулася (убілася, улезла) ў палецII совер. (привыкнуть пить) прост. уцягнуцца ў піццё -
7 закружиться
* * * -
8 исполниться
споўніцца; спраўдзіцца* * *I совер.1) (осуществиться) здзейсніцца, збыцца, спраўдзіцца2) (истечь — о времени, сроке) мінуцьII совер. уст. (наполниться) напоўніцца (чым) -
9 обнаружиться
выказацца; знайсціся; знайсьціся* * *обнаружилось, что деньги пропали
— выявілася, што грошы прапалі -
10 обуглиться
-
11 отразиться
* * *1) (об изображении) адлюстравацца, адбіцца -
12 перемениться
перамяніцца, змяніцца, замяніцца -
13 повертеться
он пришёл, повертелся и ушёл
— ён прыйшоў, пакруціўся і пайшоў -
14 припасть
прыпасці; прыпасьці; прытуліцца* * *совер.см. припадать 12) разг. уст. (появиться, проявиться с силой) напасці, з'явіцца, паявіцца— напала (з'явілася, паявілася) ахвота -
15 приходиться
-
16 приютиться
* * *2) прытуліцца -
17 пробиться
* * * -
18 произойти
адбыцца; здарыцца; прычыніцца* * *совер.1) адбыцца(сделаться) зрабіцца, стацца— што тут здарылася (сталася, адбылося)?— з ім нешта здарылася (сталася, адбылося, зрабілася)посмотрим, что произошло
— паглядзім, што здарылася (адбылося)— як гэта здарылася (сталася, зрабілася)?см. происходить 12) (взять начало, получить происхождение) узяць пачатак, пайсці -
19 пропитаться
-
20 разбиться
разбіцца; разьбіцца* * *
См. также в других словарях:
страдания — СТРАДА´НИЯ название коротеньких народных песенок попевок, главным образом центральной полосы России. Содержание С. любовь; форма С. обычно 16 сложное двустишие. Ритмологически же каждое С. является моностихом, занимающим тактометрический период.… … Поэтический словарь
частушка — ЧАСТУ´ШКА (коротелька, коротушка, пригудка, припевка, набирушка, ихахошка, вертушка, топтушка и пр.) фольклорный лирический жанр, истоки которого таятся в древнерусском стихе и, возможно, у скоморохов. Это народная поэтическая миниатюра, тематика … Поэтический словарь
здиратися — а/юся, а/єшся, недок., зідра/тися і зде/ртися, здеру/ся, здере/шся; мин. ч. зідра/вся, ра/лася, лося і зде/рся, лася, лося; наказ. сп. здери/ся; док. 1) Відділятися, зніматися (про верхній шар чого небудь). 2) розм. Долаючи труднощі, насилу… … Український тлумачний словник
передиратися — а/ється, недок., передра/тися, дере/ться; мин. ч. передра/вся, дра/лася, дра/лося; і переде/ртися, дере/ться; мин. ч. переде/рся, лася, лося; док. 1) розм. Розриватися на дві або кілька частин; перериватися. 2) діал. Сперечатися, сваритися. 3)… … Український тлумачний словник
подертися — і подра/тися, деру/ся, дере/шся; мин. ч. поде/рся, лася, лося і подра/вся, дра/лася, дра/лося; наказ. сп. подери/ся. 1) Док. до дертися і дратися 1), 2), 4). 2) Подряпатися об що небудь гостре … Український тлумачний словник
продиратися — а/юся, а/єшся, недок., проде/ртися і продра/тися, деру/ся, дере/шся; мин. ч. проде/рся, лася, лося і продра/вся, дра/лася, дра/лося; док., розм. 1) Прориватися, розриватися наскрізь; проношуватися до дірок. 2) З труднощами, долаючи перешкоди,… … Український тлумачний словник
Белорусский — У нашай краіне многа фабрык і заводаў. Усе яны належаць працоўным. Гэта цэх аўтамабільнага завода. Тут робяць аўтамабілі. Гэта цэх швейнай фабрыкі. Тут шыюць адзенне: касцюмы, сукенкі, кашулі, спадніцы. Тут многа рабочых. Яны працуюць добра. ***… … Определитель языков мира по письменностям
Кувалда — Кувалда. Клуша (иноск.) безобразно укутанная неказистая женщина (намекъ на кувалду тяжелый, неуклюжій молотъ, на клушу, насѣдку). Одѣлася клушей, окуталась кувалдой. Въ праздникъ груша, а въ будень клуша. Ср. На нее, какъ на пень, что ни напяль,… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Песня русская — стон, на голос положенное «Слово о народе русском» — Пѣсня русская стонъ, на голосъ положенное «Слово о народѣ русскомъ». Ср. Не диво ли? широкая Сторонка Русь крещеная, Народу въ ней тма тёмъ, А ни въ одной то душенькѣ Съ поконъ вѣковъ до нашего Не загорѣлась пѣсенька Веселая и ясная, Какъ… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Пуля дура, штык молодец — Пуля дура, штыкъ молодецъ. Суворовъ. Ср. Чу! дальній выстрѣлъ... прожужжала Шальная пуля... М. Ю. Лермонтовъ. Валерикъ. 1841. Ср. Здѣшніе полкѝ Народъ испытанный... Въ штыки!... «Дружнѣе!» раздалось за нами. Кровь… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Богданович, Максим Адамович — Необходимо проверить качество перевода и привести статью в соответствие со стилистическими правилами Википедии. Вы можете помочь … Википедия